У чому полягає надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги?
Безоплатна первинна правова допомога охоплює такі види правових послуг, як надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних), надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Вторинна безоплатна правова допомога включає захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру.

Хто має право отримати ці види допомоги?
Безоплатна первинна правова допомога надається кожній особі, тобто громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, в тому числі біженцям, які перебувають під юрисдикцією України.
Безоплатну вторинну правову допомогу можуть отримати:
- малозабезпечені особи, тобто особи, середньомісячний сукупний дохід сім'ї якої нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
- діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;
- особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт; підозрювані у вчиненні злочину особи, які затримані органами дізнання та слідства; особи, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, та особи, у справах яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України участь захисника є обов’язковою;
- особи, яким законами України вже закріплено право на безоплатну правову допомогу, а саме:
- особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань (стосовно питань, пов'язаних з їх соціальним захистом);
- особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (протягом розгляду справи в суді);
- особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку (протягом розгляду справи в суді);
- особи, реабілітовані відповідно до законодавства України (стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією).
До того ж, право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

Яка безоплатна правова допомога доступна сьогодні?
На сьогодні в системі органів юстиції вже реалізовано можливість отримання безоплатної первинної правової допомоги, зокрема, на базі 733 громадських приймалень, що були створені при головних управліннях юстиції.
Їхня робота регламентована наказом Міністерства юстиції України від 21.09.2011р. № 3047/5 "Про затвердження Порядку роботи громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги".
Для отримання безоплатної первинної правової допомоги необхідно надіслати або подати письмове звернення безпосередньо до приймальні. Таке звернення розглядається протягом 30 календарних днів, а у випадку, коли особа просить лише про надання правової інформації – протягом 15 календарних днів.
Якщо питання, порушене у зверненні, не належить до компетенції Міністерства юстиції, воно протягом п’яти календарних днів пересилається за належністю з одночасним повідомленням про це особи.
В приймальні також проводиться особистий прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги.
Графік роботи приймальні та Порядок її роботи оприлюднюються у місцевих засобах масової інформації, а також вивішуються у приміщенні, у якому розміщена приймальня, у місцях, зручних для вільного огляду.
Одночасно з 1 січня 2013 року доступно отримання і безоплатної вторинної правової допомоги. Відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" 27 центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт; підозрюваним у вчиненні злочину особам, які затримані органами дізнання та слідства; особам, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту; особам, у справах яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України участь захисника є обов’язковою.

На кого покладені функції щодо управління системою безоплатної правової допомоги?
Відповідно до Указу Президента України № 11/2012 "Про внесення змін до Положення про Міністерство юстиції України" повноваження щодо загального управління у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги Міністерство юстиції України здійснює за участю Координаційного центру з надання правової допомоги, що належить до сфери його управління.
Відповідно до Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2012, № 504, Координаційний центр утворюється з метою формування в Україні ефективної системи безоплатної правової допомоги, забезпечення її доступності та якості.

Первинна правова допомога надається усім категоріям громадян тільки з питань компетенції органу влади або ж з будь-якого іншого питання?
Звернення щодо надання первинної правової допомоги має надсилатись безпосередньо до центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції.
Якщо органом, який отримав звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги буде встановлено, що питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції цього органу, таке звернення переадресовується протягом п'яти календарних днів до відповідного органу (до компетенції якого відноситься порушене у зверненні питання), про що повідомляється особа, яка подала звернення.

Чи продовжують свою діяльність громадські приймальні при органах юстиції?
Так, на сьогодні з метою реалізації положень Закону України "Про безоплатну правову допомогу" в частині надання безоплатної первинної правової допомоги Міністерством юстиції затверджено Порядок роботи громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги (від 21.09.2011, № 3047/5), яким визначено питання організації роботи правових громадських приймалень та порядок надання безоплатної первинної правової допомоги органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади.

Законом України "Про безоплатну правову допомогу" передбачено створення центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Скільки центрів створено та яким є їхній статус?
Наказом Міністерства юстиції України від 02.07.2012 № 968/5 створено 27 центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Центри є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку із своїм найменуванням. Вони фінансуються з Державного бюджету України, а також інших не заборонених законодавством джерел.

За рахунок яких коштів надається безоплатна правова допомога?
Відповідно до Указу Президента України № 11/2012 "Про внесення змін до Положення про Міністерство юстиції України" повноваження щодо загального управління у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги Міністерство юстиції України здійснює за участю Центру правової реформи і законопроектних робіт, що належить до сфери його управління.

Хто може отримати безоплатну вторинну правову допомогу?
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про безоплатну правову допомогу" з 1 січня 2013 року центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання вторинної правової допомоги наступним категоріям осіб:
- особам, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт;
- підозрюваним у вчиненні злочину особам, які затримані органами дізнання та слідства;
- особам, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту;
- особам, у справах яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України участь захисника є обов’язковою.
Необхідно зазначити, що перелік категорій осіб, які мають право на правові послуги безоплатної вторинної правової допомоги, євичерпним. Центри не уповноважені розглядати повідомлення про затримання, що надходять від громадян, так само як і безпосередньо надавати безоплатну правову допомогу чи призначати адвокатів для надання такої допомоги у випадках, які не передбачені законодавством.

Яким чином відбувається повідомлення про необхідність залучення захисника для надання безоплатної вторинної правової допомоги?
Відповідно до Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011, № 1363 (у редакції постанови від 19.12.2012, № 1172) негайно після фактичного затримання особи уповноважена службова особа суб'єкта подання інформації, яка здійснила затримання, повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв'язку, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правової допомоги відповідному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з урахуванням вимог частини п'ятої статті 5 Закону України "Про міліцію" та статті 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" такі відомості:
- прізвище, ім'я, по батькові та дата народження затриманої особи (якщо вони відомі);
- час та підстави затримання особи;
- точна адреса місця для конфіденційного побачення адвоката із затриманою особою;
- найменування суб'єкта подання інформації, його поштова адреса, номери телефону та адреса електронної пошти;
- прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, що передала повідомлення.
Службова особа суб'єкта подання інформації, відповідальна за перебування затриманих, зобов'язана перевірити дотримання вимог цього Порядку та у разі нездійснення повідомлення про затримання - здійснити його самостійно.
Повідомлення про затримання осіб приймаються та обробляються уповноваженою службовою особою центру з надання допомоги цілодобово.
Повідомлення суб'єктів подання інформації, які надходять до центру з надання допомоги, реєструється в системі та/або журналі реєстрації повідомлень в момент його надходження.
Повідомленню присвоюється відповідний реєстраційний номер, який за допомогою телефонного, факсимільного зв'язку, електронної пошти або через систему повідомляється суб'єкту подання інформації.
Протягом години з моменту реєстрації повідомлення про затримання особи уповноважена службова особа центру з надання допомоги в установленому порядку призначає адвоката та видає доручення для підтвердження його повноважень для надання такій особі безоплатної вторинної правової допомоги, копія якого із зазначенням реєстраційного номера повідомлення за допомогою факсимільного зв'язку, електронної пошти або через систему передається суб'єкту подання інформації та реєструється ним.
Уповноважена службова особа центру з надання допомоги негайно перед передачею копії доручення суб'єкту подання інформації повідомляє призначеному адвокатові реквізити виданого доручення, на підставі якого таким адвокатом видається ордер, з яким він прибуває до затриманої особи.
Призначений центром з надання допомоги адвокат повинен прибути протягом години з моменту видання йому доручення, а у виняткових випадках - не пізніше ніж протягом шести годин з моменту видання йому доручення до затриманої особи для надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Відмова затриманої особи від адвоката, призначеного центром з надання допомоги, повинна бути здійснена такою особою в присутності цього адвоката у формі письмової заяви, копія якої надсилається адвокатом до центру з надання допомоги.

Вторинна правова допомога включає в себе вже реальне супроводження справи громадянина в судах, хто здійснює цей супровід?
Забезпечення здійснення представництва інтересів суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу здійснюватиметься центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Самі правові послуги безоплатної вторинної правової допомоги надають адвокати, відібрані за результатами конкурсу. Тобто, після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом.
У разі неможливості надання безоплатної вторинної правової таким адвокатом, центр укладає договір з адвокатом, включеним до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору про її надання.
Повноваження адвоката як захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді, для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення та представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуватимуться відповідним дорученням центру.

Чи можливо замінити адвоката?
Адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено лише у випадку хвороби адвоката; неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору; недотримання ним порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги; виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, чи Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.
Під час заміни одного адвоката іншим забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Адвокат, який призначається на заміну іншого адвоката, зобов'язаний вжити заходів для усунення недоліків у наданні безоплатної вторинної правової допомоги, які мали місце до його призначення.

У яких випадках адвокати залучаються тимчасово?
У разі неможливості надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладає договір з адвокатом, включеним до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору про її надання.
У договорі про надання безоплатної вторинної правової допомоги зазначаються обсяг правової допомоги, строк, протягом якого така допомога надаватиметься, та розмір плати.
Повноваження адвоката, з яким укладено договір про надання безоплатної вторинної правової допомоги, підтверджуються в такому ж порядку, як і для адвокатів, які залучаються на постійній основі.

Якими можуть бути підстави для відмови в наданні правової допомоги?
Відмовити особі в наданні безоплатної вторинної правової допомоги можуть у випадку, коли:
- особа не належить до жодної з категорій осіб, які відповідно до Закону мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
- особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
- вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;
- особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання;
- особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги (у цьому випадку додається письмове роз’яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна).
У разі прийняття рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги особі роз’яснюватимуть порядок оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Якою є процедура проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги?
Протягом 2013 року Міністерством юстиції планується проведення конкурсів для відбору адвокатів, які відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу' залучатимуться державою до надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Механізм проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової передбачений Порядком і умовами проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.12 № 915 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011р. № 1362".
Відповідно до вищевказаного Порядку оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мін’юсту, веб-сайтах Координаційного центру (єдиному веб-порталі безоплатної правової допомоги), відповідних головних управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та в місцевих засобах масової інформації не пізніше ніж за 30 днів до кінцевого строку подання претендентами заяв про участь у конкурсі.
Конкурс полягає у відборі кращих адвокатів, які подали заяву про участь у конкурсі та документи, передбачені у Порядку. За результатами конкурсу відбираються претенденти, які набрали не менше визначеної мінімальної підсумкової оцінки, достатньої для включення їх до реєстру (реєстрів) адвокатів.
Включені до відповідних реєстрів адвокати за дорученням центру з надання правової допомоги на підставі контрактів (договорів) залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Контракти (договори) з адвокатами укладаються в установленому порядку, а саме відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2012р. № 214 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2012р. №8".

Чи зможуть громадяни оскаржити дії осіб, які надаватимуть допомогу?
Безсумнівно, громадяни зможуть оскаржити дії чи бездіяльність осіб, які повинні надавати безоплатну правову допомогу.
Так, відповідно до статті 31 Закону дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду звернень про надання безоплатної правової допомоги, надання неякісної правової допомоги можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до суду та в адміністративному порядку.
Відмова органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, установи у наданні безоплатної первинної правової допомоги, службових та посадових осіб у наданні первинної правової допомоги може бути оскаржена в установленому законом порядку до суду. Рішення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до суду. Особи ж, які порушили цей Закон, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Чи несе відповідальність особа, яка незаконно отримала безоплатну вторинну правову допомогу?
Якщо надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за наслідком встановлення факту подання особою завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, що стали підставою для віднесення їх до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, такі особи несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Роз'яснення законодавства щодо роботи місцевих центрів
Чи має право місцевий центр організовувати надання правової допомоги особам, зазначеним у статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (далі – Закон), які є потерпілими, свідками, цивільними позивачами, відповідачами у кримінальному процесі, чи надання такої правової допомоги належить до повноважень регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги?
Чи має право місцевий центр видавати адвокатам доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги зазначеним особам?
Яким буде механізм оплати послуг і відшкодування витрат адвокатів у разі прийняття місцевим центром рішення про надання правової допомоги зазначеним особам?
У разі якщо до місцевого центру звертається особа, яка належить до однієї з категорій, передбачених пунктами 1, 2, 8 – 12 частини першої статті 14 Закону, та одночасно є потерпілою або свідком у кримінальному провадженні, місцевий центр після здійснення перевірки належності особи до однієї з вищезазначених категорій та прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги видає адвокату доручення за формою, встановленою додатком 9 до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 26 червня 2015 року № 160 (далі – Методичні рекомендації).
Оплата послуг адвоката у таких випадках здійснюватиметься відповідно до пункту 2 Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465.
У разі якщо особа, захист якої за призначенням у кримінальному провадженні здійснюється призначеним регіональним центром адвокатом, потребує представництва інтересів як свідок або потерпілий в іншому кримінальному провадженні, таке представництво забезпечується цим же адвокатом на підставі вже виданого доручення про залучення захисника за призначенням.
Оплата послуг адвоката за представництво у цьому випадку здійснюватиметься відповідно до пункту 2 Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465.
Оплата послуг адвоката за здійснення захисту за призначенням в основному кримінальному провадженні здійснюватиметься відповідно до пункту 15 Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465.

Які документи необхідно подати особам, визначеним у пункті 2 частини першої статті 14 Закону (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім’ї), для підтвердження їх належності до зазначеної категорії?
Порядок подання звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги визначено статтею 18 Закону, згідно з якою разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 Закону.
Відповідно до Закону звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону, що стосуються дітей, подаються їх законними представниками за місцем фактичного проживання дитини або її законних представників незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи (дитини).
Враховуючи викладене, з питань захисту прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, безпритульних дітей, дітей, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім’ї, відповідно до Закону можуть звернутися лише їх законні представники за місцем фактичного проживання дитини, права якої порушені.
Примірний перелік підтвердних документів таких суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу визначено підпунктом 3 пункту 5 Методичних рекомендацій.
Звертаємо увагу, що перелік документів, передбачений Методичними рекомендаціями, не є вичерпним, особа, яка бажає отримати безоплатну вторинну правову допомогу, має право подати будь-який інший документ, який підтверджує її належність до суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу. У разі якщо дитина звертається до центру особисто, кожний такий випадок розглядається директором місцевого центру індивідуально.

Чи відносяться до категорії осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, такі категорії осіб, як матері-героїні, багатодітні матері, ветерани праці та діти війни? Які документи таким особам необхідно подати?
Особи, які мають особливі заслуги та/або особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, для отримання безоплатної вторинної правової допомоги подають до місцевого центру паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків та будь-який документ, що підтверджує заслуги особи, яка звертається за безоплатною вторинною правовою допомогою, перед Батьківщиною.
Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» особами, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, вважаються Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави.
Особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, відповідно до статті 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вважаються особи, нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні, Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями "За відвагу", а також Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.
Перелік осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, передбачений вищезазначеними законами, не можна вважати вичерпним.
Так, Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" встановлено перелік громадян України, які мають право на пенсії за особливі заслуги перед Україною, серед яких, зокрема, є особи, відзначені почесним званням України "Мати-героїня", та матері, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, інші. Такі особи також мають право на безоплатну вторинну правову допомогу за умови подання документів, що підтверджують їх статус.
Ветерани праці та діти війни, на жаль, не є суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу.

Якою має бути форма доручення і чим вона затверджена?
Якщо за результатами перевірки належності особи до однієї з вразливих категорій осіб, визначених Законом, встановлено, що особа відповідає критеріям, визначеним пунктом 5 Методичних рекомендацій, та належить до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначених пунктами 1, 2, 8 – 12 Закону, працівником відділу попередньої роботи з клієнтами місцевого центру готується проект наказу про надання безоплатної вторинної правової допомоги за формою, встановленою у додатку 6 до Методичних рекомендацій.
Працівник відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги та роботи з адвокатами місцевого центру забезпечує призначення адвоката, який надаватиме безоплатну вторинну правову допомогу, шляхом видання доручення, форма якого наведена у додатку 9 до Методичних рекомендацій.
Звертаємо увагу, що доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, форма якого наведена у додатку 9 до Методичних рекомендацій, на сьогодні видається лише місцевими центрами адвокатам для надання безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначеним у пунктах 1, 2, 8 – 12 частини першої статті 14 Закону.

Якими документами підтверджується факт надання адвокатом правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону, зокрема, у разі здійснення адвокатом представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах?
Відповідно до пункту 6 Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465, виплата адвокатам винагороди за надану ними правову допомогу і відшкодування витрат, пов’язаних з наданням такої допомоги, здійснюються на підставі доручення та акта надання безоплатної вторинної правової допомоги з відповідними додатками, складеного за формою, затвердженою Мін’юстом.
Адвокат подає складений ним акт до відповідного місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у строки, визначені у контракті (договорі) (протягом 45 календарних днів після завершення стадії провадження (коли оплата здійснюється за стадіями провадження (процесу)) або виконання доручення).
Форма акта та відповідні додатки до нього (розрахунки розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги) затверджені наказом Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2014 року № 1702/5 "Про затвердження форми акта надання безоплатної вторинної правової допомоги та додатків до нього", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.10.2014р. за № 1281/26058.
Зокрема, додатком 1 до акта надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого зазначеним наказом Мін’юсту, є форма розрахунку розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги, передбаченої пунктами 2, 3 частини другої статті 13 Закону (крім випадків надання такої допомоги особам, визначеним пунктами 3, 4 частини першої статті 14 Закону), та відшкодування витрат, пов’язаних з її наданням, де, у тому числі, адвокат зазначає перелік складених документів процесуального характеру, судових засідань, у яких він брав участь, тощо.
Факт надання адвокатом безоплатної вторинної правової допомоги підтверджується копіями відповідних підготовлених та поданих адвокатом процесуальних документів, витягу з журналу судових засідань або відповідною довідкою щодо проведених судових засідань суду у справі, судових рішень або витягів з них, іншими документами. Копії поданих підтвердних документів завіряються адвокатом.

Яка довідка про доходи необхідна для здійснення розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім’ї особи, яка звертається за безоплатною вторинною правовою допомогою? Чи приймається місцевими центрами відповідна довідка про доходи, видана органами державної фіскальної служби?
Методичними рекомендаціями передбачено, що у разі відсутності у особи, яка звернулася до місцевого центру за безоплатною вторинною правовою допомогою, довідки про отримання (неотримання) соціальної допомоги як малозабезпеченої особи, такою особою подається, зокрема, довідка про доходи кожного члена сім’ї за останні 6 місяців, що видається, як правило, роботодавцем за основним місцем роботи.
Якщо така особа подає довідку про доходи, отриману від органів державної фіскальної служби за останній квартал, уповноважена службова особа місцевого центру для здійснення обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї особи, яка звернулася за наданням безоплатної вторинної правової допомоги, використовує формули, визначені Методичними рекомендаціями. При цьому середньомісячний сукупний дохід сім’ї особи, яка звернулася про надання безоплатної вторинної правової допомоги, розраховується шляхом ділення суми сукупного доходу сім’ї, вказаного у відповідних підтвердних документах, на 3 місяці.

Законом передбачається:
- разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 Закону (частина четверта статті 18 Закону);
- у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги місцевий центр зобов’язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги (частина перша статті 19 Закону).
При цьому у талоні про прийняття звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги передбачається, що протягом десяти днів з дня отримання місцевим центром всіх необхідних документів, що підтверджують право на отримання правової допомоги, зазначеним центром буде прийнято рішення про надання або відмову у наданні правової допомоги.
У зв’язку з цим виникають такі питання:
Якою датою повинно оформлюватися звернення клієнта про надання правової допомоги?
Коли починається відлік десятиденного строку?
Чи оформлюється звернення, якщо клієнт не є суб’єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу?
Чи видається наказ про надання або відмову у наданні безоплатної вторинної правової допомоги на кожне звернення клієнта?
Після прийняття та сканування працівником місцевого центру звернення і документів особи, яка бажає отримати безоплатну вторинну правову допомогу, такій особі видається талон про прийняття звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги, у якому, зокрема, зазначаються перелік отриманих документів, а також (у разі подання неповного комплекту документів) перелік документів, які необхідно подати додатково. Підписаний такою особою талон сканується, після чого повертається клієнту.
Під час видавання талона про надання безоплатної вторинної правової допомоги особі роз’яснюється, що рішення про надання/відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги приймається місцевим центром протягом 10 днів з дня отримання звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги та всіх необхідних підтвердних документів. Форми талона та наказів про надання/відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги наведені у додатках 5–7 до Методичних рекомендацій.
Рекомендується повідомляти клієнта про прийняте рішення вже після призначення адвоката та видання йому доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Враховуючи викладене, звертаємо увагу на таке:
- відлік десятиденного строку, під час якого місцевим центром приймається рішення про надання/відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, починається після отримання працівником місцевого центру звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги та всіх необхідних підтвердних документів, примірний перелік яких визначено у Методичних рекомендаціях для кожної з категорій осіб;
- звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги подається особою разом із документами, що підтверджують належність особи до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених Законом, про що працівником центру вносяться відомості до блоку II РКК (проставляється дата, присвоюється номер). У разі необхідності працівник місцевого центру допомагає особі, яка звернулася за безоплатною вторинною правовою допомогою, у складенні звернення;
- належність особи до однієї з вразливих категорій осіб, визначених пунктами 1, 2, 8 – 12 частини першої статті 14 Закону, перевіряється місцевим центром після прийняття звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги та всіх необхідних документів, що підтверджують належність особи до однієї з вразливих категорій осіб;
- якщо клієнт подав до місцевого центру неповний пакет документів, отримав талон про прийняття звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги, де зазначається перелік документів, які необхідно подати додатково, і більше до місцевого центру не повернувся, – це не є підставою для прийняття рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, оскільки перевірка належності особи до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, власне, не проводилась. Крім того, вичерпний перелік підстав для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги наведено в статті 20 Закону. У такому разі реєстраційна картка клієнта зберігається місцевим центром.

Чи є підставою для прийняття рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги (оформлення відповідного наказу місцевого центру) усна розмова з клієнтом, під час якої з’ясовується, що така особа не є суб’єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу?
Рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги приймається місцевим центром лише за результатами перевірки документів, що підтверджують належність осіб до однієї з вразливих категорій осіб, визначених пунктами 1, 2, 8 – 12 частини першої статті 14 Закону. У разі якщо встановлено, що особа, яка звернулася за безоплатною вторинною правовою допомогою, не відповідає критеріям, визначеним пунктом 5 Методичних рекомендацій, тобто не є суб’єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, працівник відділу попередньої роботи з клієнтами готує проект наказу місцевого центру про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, де зазначаються підстави відмови та роз’яснюється порядок оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
Крім того, вичерпний перелік підстав для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги наведено в статті 20 Закону.
Прийняття рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги та видання відповідного наказу місцевого центру за результатами усної розмови з клієнтом не допускаються.
У разі якщо з’ясовується, що особа не належить до однієї з вразливих категорій осіб, визначених пунктами 1, 2, 8 – 12 частини першої статті 14 Закону, до подання звернення, і особа згодна з відповідним роз’ясненням працівника місцевого центру, – у пункті 3 блоку II РКК зазначається: "надано роз’яснення, консультацію працівником центру" або (у разі потреби) така особа може бути спрямована до установи з надання безоплатної первинної правової допомоги.

Як визначати належність особи до сім’ї, якщо, наприклад, особи зареєстровані за місцем проживання разом, але не перебувають у родинному зв’язку або не проживають разом, або фактично проживають разом, але не зареєстровані за місцем проживання разом? Як розраховується середньомісячний сукупний дохід сім’ї особи, яка звернулася за безоплатної вторинної правової допомогою, якщо в довідці про склад сім’ї зазначені особи, які до неї не належать?
Відповідно до Закону право на безоплатну вторинну правову допомогу мають, зокрема, особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім’ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
Основною вимогою Закону є розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім’ї особи, яка звертається за безоплатною вторинною правовою допомогою, а тому без довідки про склад сім’ї здійснити зазначений розрахунок, на жаль, неможливо.
Отже, з метою дотримання вимог Закону в частині розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім’ї особи, яка звертається за безоплатною вторинною правовою допомогою, така особа подає довідку про склад сім’ї та довідку про доходи кожного члена сім’ї, інші документи, передбачені в підпункті 1 пункту 5 Методичних рекомендацій. Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Крім того, права члена сім’ї має одинока особа. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У разі якщо довідка про склад сім’ї, де, як правило, зазначаються лише зареєстровані у житловому приміщенні/будинку особи, не відповідає фактичним обставинам справи, особою, яка звертається за безоплатною вторинної правовою допомогою може бути поданий, наприклад, акт про обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, форма якого затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28.04.2004р. № 95. У зазначеному акті, зокрема, зазначаються відомості про сім’ю, кількість членів сім’ї, що мешкають разом.
Також доводимо до відома, що з метою врегулювання зазначеного питання Міністерством юстиції України готуються відповідні зміни до Закону.

Чи має право на правову допомогу інвалід, який отримує пенсію та одночасно працює? Чи потрібно вимагати від інваліда, що звертається за правовою допомогою, довідку, яка підтверджує, що він отримує саме пенсію по інвалідності, а не якусь іншу?
Відповідно до Закону інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, мають право на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону.
У разі звернення до місцевого центру інвалідів, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" у 2015 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року – 949 гривень, з 1 грудня – 1074 гривні), працівником відділу попередньої роботи з клієнтами місцевого центру перевіряються документи, передбачені підпунктом 2 пункту 5 Методичних рекомендацій. У разі якщо розмір пенсії або соціальної допомоги, що призначається замість пенсії, є меншим двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, такі особи мають право на всі види правових послуг, передбачених Законом, при цьому Закон не передбачає отримання інвалідом саме пенсії по інвалідності.
Отримання такою особою будь-якого іншого доходу не може бути підставою для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 14 Закону ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, мають право на всі види правових послуг, що передбачені частиною другою статті 13 Закону, стосовно питань, пов’язаних з їх соціальним захистом.

Що це за питання соціального захисту? Де вони передбачені?
Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" та "Про жертви нацистських переслідувань" встановлені пільги для осіб, на яких поширюється дія зазначених законів та гарантії їх соціального захисту, зокрема, медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом, безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою. Учасникам бойових дій на території інших держав надається право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів і на курси для одержання відповідних професій, безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів, інші пільги.
Правова допомога такій категорії осіб надається у разі порушення права на пільги та гарантії соціального захисту, передбачені зазначеними законами.

Координаційний центр з надання правової допомоги