8 квітня цього року Верховна Рада України вперше з 2011 року прийняла Закон України “Про амністію в 2014 році”. Голоси 232 народних депутатів України змогли зрушити з місця той “віз”, що стояв там кілька років. За даними веб-сайту Верховної Ради України, прийнятий законопроект 10.04.2014 р. скеровано на підпис Президентові України. Це свідчить, що закон ще не прийнято, адже на нього може бути накладено вето. На нашу думку це вкрай малоймовірно, тож, сподіваємось, закон буде підписано та опубліковано.
Варто звернути увагу, що в прямому значенні цього слова Закону України “Про амністію в 2014 році” станом на дату написання статті - 17 квітня 2014 року не прийнято, а мова йтиме про Проект закону загалом (а у випадку його підписання і публікації - про Закон).
Увага - Закон підписано в.о.президента та опубліковано у газеті Голос України від 18.04.2014р. №77. Відтак Закон України "Про амністію в 2014 році" набув чинності.
1.До кого застосовується амністія Амністія застосовується до осіб, що вчинили та є засудженими за злочини, що не є тяжкими чи особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України. Нагадаємо, що згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів відносяться такі, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на понад 5 років але не більше 10 чи штраф в розмірі від 10 до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Особливо тяжкими злочинами визнаються ті, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років чи штраф в розмірі понад 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Звертаємо увагу - амністія застосовується лише щодо осіб, яких засуджено обвинувальним вироком суду.
Амністія не є видом звільнення від кримінальної відповідальності, а лише від покарання. Якщо раніше, до внесення змін до законодавства про амністію, у випадку амністії кримінальні справи закривались, а особа відтак вважалась не судимою, то згідно законодавства про амністію на сьогоднішній день амністія не виключає судимості як правового наслідку, оскільки вироком суду особа визнається винною.
Згідно ст.88 КК України судимість може бути наслідком лише обвинувального вироку.
Поняття амністії, її види, особливості та застосування регламентуються ст.85, 86 Кримінального Кодексу України, Законом України “Про порядок застосування амністії в Україні” та відповідним актом про амністію.
Отже, Закон України “Про амністію у 2014 році” звільняє від відбування покарання (повністю):
а) осіб, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми;
б) жінок, вагітних на день набрання чинності цим Законом;
в) осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами;
г) осіб, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1-4), онкологічні захворювання (III і IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III і IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров’я України від 18 січня 2000 року №3/6;
ґ) осіб, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;
д) ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни та учасники війни, які підпадають під дію Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”);
е) учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
є) осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Щодо осіб, які вже відбувають покарання, то амністія визначає таке коло засуджених:
-від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, які притягнуті до кримінальної відповідальності (яким оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення) та засуджені в період з лютого 2010 року по лютий 2014 року за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров‘я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
-від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, зазначених загальному переліку закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання;
-від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб:
а) засуджених вперше за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання;
б) засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше шести років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше двох третин призначеного строку основного покарання;
в) жінок, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання;
г) засуджених за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше дванадцяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
- від відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців:
а) засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості;
б) засуджених вперше за тяжкі злочини, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
-наполовину не відбуту частину покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов’язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від покарання на підставі статей 1-3 цього Закону.
-Звільнити з місць позбавлення та обмеження волі засуджених, невідбута частина покарання у яких на день набрання чинності цим Законом становить менше одного року.
2. До кого не може бути застосовано Закон України “Про амністію”.
Амністію не може бути застосовано до осіб, вказаних у ст.4 Закону України “Про застосування амністії в Україні”, а саме:
а) осіб, стосовно яких здійснюється досудове розслідування або судове провадження до постановлення судом обвинувального вироку, крім випадків індивідуальної амністії;
б) осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі;
в) осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії;
г) осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;
ґ) осіб, яких засуджено за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину, крім зазначених у пункті "г" цієї статті, які відбули менше двох третин призначеного вироком суду основного покарання, крім випадків індивідуальної амністії;
д) осіб, засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб;
е) осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин;
є) осіб, які не відшкодували завдані ними збитки або не усунули заподіяну злочином шкоду, крім випадків індивідуальної амністії.
Амністія також не застосовується до осіб, засуджених за умисне вбивство; катування; насильницьке донорство; незаконне позбавлення волі або викрадення людини; захоплення заручників; торгівлю людьми або іншу незаконну угоду стосовно людини; за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; розбій; вимагання; порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, або особою, яка зникла з місця дорожньо-транспортної пригоди; за одержання неправомірної вигоди службовою особою; застосування зброї масового знищення; геноцид; посягання на життя представника іноземної держави; піратство; найманство.
3.Який порядок та строки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі акту про амністію, зокрема на підставі Закону України “Про амністію в 2014 році”.  
На відміну від КПК у ред. 1960р. чинний КПК України не передбачає порядку застосування до осіб акту про амністію, а таке застосування здійснюється виключно на підставі акту про амністію (в даному випадку – Закону України “Про амністію в 2014 році”) та на підставі Закону України “Про застосування амністії в Україні”.
Виконання Закону України “Про амністію в 2014 році” покладається на суди.
Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Застосування амністії здійснюється щодо:
а) осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та осіб, яких засуджено до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, крім покарання у виді штрафу, - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за заявою самої особи, її захисника чи законного представника;
б) осіб, яких засуджено до покарань у виді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарання не виконано, - за заявою самої особи, її захисника чи законного представника;
в) засуджених, які перебувають в установах виконання покарань, - за поданням начальника установи, погодженим з відповідною спостережною комісією або службою у справах дітей, або за заявою самого засудженого, його захисника чи законного представника, а щодо військовослужбовців, які тримаються в дисциплінарному батальйоні - за поданням командування дисциплінарного батальйону, військової частини, начальника гарнізону, органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або за заявою самого військовослужбовця, його захисника чи законного представника. До подання додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії;
г) осіб, кримінальні справи про злочини яких розглянуто, але вироки не набрали законної сили, - за заявою самої особи, її захисника чи законного представника.
У разі коли до особи може бути застосовано кілька підстав, передбачених цим Законом, застосовується підстава, яка найбільшим чином поліпшує становище особи.
Питання про застосування амністії щодо осіб, яких засуджено судами іноземних держав і які відбувають покарання на території України, вирішують відповідні суди України з дотриманням вимог міжнародних договорів України.
Під час розгляду судами справ про застосування амністії участь прокурора в судовому засіданні є обов’язковою.
Якщо розглядається справа про застосування амністії щодо неповнолітньої особи, в судовому засіданні у передбачених законом випадках бере участь її законний представник.
Застосування амністії не допускається, якщо підсудний або засуджений заперечує проти цього.
Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов’язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання.
Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.
Особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до цього Закону підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після опублікування цього Закону.
Загалом ця стаття носить більш інформативний характер ніж огляд закону. Тому всім охочим, в тому числі і нашим колегам юристам радимо почитати закон конкретно для отримання більшої інформації.

На думку спеціалізованого адвоката:
На сьогодні в Україні є дійсними ціла низка Законів України про амністію - 2014, 2011, 2008, 2007 і т.д. років.
Всупереч популярній думці “досвідчених адвокатів”, які говорять про тримісячний строк дії закону про амністію, - такий строк не обмежений до тих пір, доки відповідний закон не буде скасовано.
Встановлений же законом про амністію тримісячний строк (“Особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до цього Закону підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після опублікування цього Закону“) не є строком дії закону.
Так, ухвалою Артемівського районного суду м.Луганськ у справі №434/5790/13-к до засудженого застосовано Закон України “Про амністію у 2011 році” у минулому році - 06.08.2013 року, а ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області в справі №685/1528/13-к амністія 2011 року застосована до засудженого зовсім недавно - 18.02.2014 року.
Більш того, 10.01.2013 року ухвалою Бабушкинського районного суду м.Дніпропетровськ 403/16134/12 до засудженого застосовано закон про амністію 2008 року.
Важливим є те, що злочин скоєно до набрання чинності законом про амністію, тому особи, які перебувають зараз на стадії досудового слідства, можуть стати суб’єктами закону про амністії одночасно із винесенням їм вироку. Хоча б через 3 місяці, хоча б через 2 роки.
Такий самий аргумент міститься в ухвалі Апеляційного суду Львівської області :
Твердження апелянтів про те, що ухвала суду постановлена з порушенням вимог ст.17 Закону України “Про амністію у 2011 році” і амністія щодо ОСОБА_3 не могла бути застосована в зв’язку із закінченням визначеного цією статтею тримісячного строку, не ґрунтується на законові.
У ст.17 Закону України “Про амністію у 2011 році” від 08 липня 2011 року зазначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і підлягає виконанню протягом трьох місяців.
Відповідно до ст.12 цього Закону його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно.
Зі змісту закону вбачається, що тримісячний строк - це строк, визначений виключно для виконання Закону, й застосування Закону в часі не обмежує.
Закінчення тримісячного строку на виконання Закону в жодному випадку не є перешкодою чи забороною для його застосування в майбутньому щодо осіб, які вчинили злочин до набрання Законом чинності включно.

В.Тимошенко, адвокат